1.
[Онишкевич] буд., стол. кантувати
2.
[Онишкевич] перен. давати прочухана; брати за чуба
- «Що там балакали на нараді? – Кантувалі тро́ха.»
3.
[Матіїв] Перекидати на ребра важкі предмети прямокутної форми.
- «Тре́ба брус кантува́ти, бо тя́шко го су́нути.»
4.
[Матіїв] Сильно бити кого-небудь.
- «Ни канту́й лошука́, кьоц му ни піт сі́лу.»
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 338
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 202
РеґійониБойківщина26266 слів