1.
Заявляти, нагадувати про себе; подавати голос.
- «Зая́в Іва́н волі́ у лан, Іва́н жовтоко́сий, Забо́ла-м му наказа́ти, би ми ся зголо́сив; Забо́ла-м му нака-»
- «за́ти, забо́ла-м пові́сти: «Би-сь ся, Йва́нцю, зголо́сив, ві́несу ти ї́сти» (коломийки).»
2.
Погоджуватися.
- «Зголо́шуйся, чолові́чку, йи ві́года.»
3.
тільки мин. ч. зголоси́вся, -лася, -лося, док., заст. Здаватися, визнавати себе переможеним у боротьбі.
- «Оста́нний бандє́ра зголоси́вся у пʼятьдися́ть тре́тому ро́ці.»
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 179, 180
РеґійониБойківщина26266 слів