дуфа́лий
/dufɑlɪj/прикметникБойківщина, Хащів
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
міцний; сильний
с. 240 - 2
здатний на щось; здібний до чогось?
с. 240
Кміт
3- 3
Сильний, сильно збудований; потрібний, здібний, здатний, змірній
с. 68
Відки пішлоПор. спол. dufały (пихатий, смілий, відважний. – Ред.).
Переклади
- польска
- silny, krzepki; zdatny
- нїмецка
- stark, kräftig gebaut; tüchtig
- анґлїйска
- strong, sturdy; capable
Фонетичні варіянтидуфальньіщьий
Посилаются на то словодуфальньіщьий