дра́нтавиць
/drɑntɑwɪt͡sʲ/речівникБойківщина
Значенє
- 1
зневажл. Негідник.
- «Заї́хав – та й ви́їхав дра́нтавиць із села́.»
- 2
Уживається як лайл. слово.
- «Та ти щи, дра́нтавцю, бдеш мині́ цьві́кати?»
Посилаются на то словодра́нтус, дра́нтя, ти дра́нтавцю!