ди́бря
/dɪbrʲɑ/речівникБойківщина, Вовче
Значенє
Стрімкий бік гори, горба.
- «Зсу́нувся дітва́к долі́ дибрьо́в.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): ди́брʼя [Км. Яв.]; де́бра́ [В-че]
Фонетичні варіянтиде́бря, диби́рь, дебер, дибир, дебряньский
Див. шедиби́рь
Посилаются на то словодиби́рь, піти́ в ди́брю