дзя́ма
/d͡zjɑmɑ/речівникБойківщина, Ясень, Хащів, Либохора
Значенє
Онишкевич
1–3- 1
ірон. худа жінка
с. 213 - 2
мʼясо, варене в молоці
с. 213 - 3
юшка; бульйон
с. 213
Матіїв
4–5- 4
Жінка, яка виявляє невдоволення, має примхи.
- «Яко́сь там син канту́є з дзя́мов.»
- 5
згруб. Рот людини.
- «Закри́й дзя́му.»
Відки пішлоПор. пол. dziama (затірка. – Ред.), рум. zeamă.
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): дзяма [Х-в Км.]; дзяма [Л-ра Км.]; дзе́ма [Яснь, Гоц. 1895, 107 і 1896, 103]
Посилаются на то словодзя́менка