вовку́н
/wɔwkun/речівникБойківщина, Гуцульщина, Опілє, Мошківці, Явора, Сівка
Значенє
- 1
Вовкулак (Я: 213)
Шило, с. 77 - 2
вовкулак
- «Вовкуном звуть чоловіка, шо може перемітуватися на вовка»
- 3
етн. вовкулак
- «Якась теща зробила зя́та вовкуном, не знати на кілко там.»
- 4
вовкулака, перевертень
- «у нас, фала́бу, то́го не чува́ти»
Переклади
- польска
- wilkołak
- нїмецка
- Werwolf
- анґлїйска
- werewolf
Зауваги до говірки
USAGEомонім 4; ч.
USAGEЗапис (Janów, 1926): vou̯kˈun