1.
Виштовхуючи, грубо прогнати, випровадити кого-небудь.
- «С киро́вників до́ста ко́го ва́рта би ви́фуркнути.»
2.
тільки мин. ч. ви́фуркнув, -ла, -ло, док. Швидко, з шумом вилетіти звідки-небудь (про птахів).
- «С-під ніг птах ви́фуркнув.»
3.
тільки мин. ч. ви́фуркнув, -ла, -ло, док. Швидко вийти, вибігти.
- «Го́лий ми дітва́к ви́фуркнув с ха́ти на сту́дінь.»
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 72
РеґійониБойківщина26266 слів