ви́пуцувати
/wɪput͡suwɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Нагуевичі
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
вичистити
с. 106 - 2
перен. вилаяти
- «Ви́пуцував го, як цісарську рему́нду.»
Матіїв
3- 3
Навести кремом блиск на взутті.
- «В а́рмії для ме́не ви́пуцувати чо́боти, то бо́ло завда́ння но́мер оди́н.»
Відки пішлоПор. пол. pucować, н. putzen.
Посилаются на то словові́пуцувати