випо́рювати

Значенє

1. 1

   Розпорюючи шов, відокремлювати або виймати що-небудь.

   • «Випо́рюю за́мок с ку́ртки, бо поле́тів.»

   Матіїв, с. 65
2. 2

   тільки док., зневажл. Виносити, народити позашлюбну дитину.

   • «Ви́порола си блудни́ця коплака́, хо́дячи сьвіта́ми.»

   Матіїв, с. 65
3. 3

   тільки док., згруб. Придбати непотрібну річ.

   • «І на́що вно тобі́, де ти тото́ ви́поров?»

   Матіїв, с. 65