1.
Упасти з чого-небудь, звідкись назовні.
- «Лю́льку, та́ту, підремонту́й, а то дітва́к ни дай Бо́же ви́паде.»
2.
ви́пало, док., безос. Діставатися, припадати внаслідок яких-небудь обставин.
- «Як ти так ви́пало, то я лиш за.»
3.
ви́пало, док., безос., згруб. Зголодніти.
- «Переста́нь уже́ тільки же́рти, як с тя ви́пало.»
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 64, 65
РеґійониБойківщина26266 слів