верхо́ва́тий
/wɛrxɔwɑtɪj/прикметникБойківщина, Гуцульщина, Нагуевичі, Хащів, Старе Кобло
Значенє
- 1
повний, з верхом
Гуцульські говірки, с. 35 - 2
(про міру) повний, з верхом
- «Верхова́те ве́дро́»
- «Верхо́вате горне́ соли»
- «Верхо́ватий га́рнець»
- «Дав му верховату міру»
- 3
Вживають при мірах
- «Верхо́ватий ґа́рнець Верхо́вате горнє со́ли»
Переклади
- польска
- pełny z czubkiem; używane przy miarach (z czubem)
- нїмецка
- gehäuft voll; bei Maßen gebraucht (gehäuft)
- анґлїйска
- heaped, brimful; used with measures (heaped)
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): ве́рхова́тий [Х-в]; верхо́ватий [С. К-ло Км., Км., Охр., Н-чі ЕЗб. 517 б.н.]
Фонетичні варіянтиверховате
Див. шеве́ршний