ве́ричи

Значенє

1. 1

   Махнувши рукою (руками), примушувати летіти, падати те, що є в руці (в руках); кинути.

   • «Верзь то з рук, діти́нко, то фе!»

   Матіїв, с. 55, 56
2. 2

   ве́рло, док., безос. Несподівано і різко впасти (перев. з переляку або уві сні).

   • «А я хло́пця полюби́ла, бо оди́н у ма́мки, Посла́ла-м го за горі́вков – ве́рло ним із ла́вки (коломийка).»

   Матіїв, с. 55, 56
3. 3

   Приложи́вся як би го на оги́нь вер — швидко, з надмірним зусиллям виконати яку-небудь важку фізичну працю

   Матіїв, с. 55, 56