бри́нькнути

Значенє

1. 1

   Несподівано впасти.

   • «Я ти так за́рас виі́джу, що бри́нькнеш.»

   Матіїв, с. 43
2. 2

   бри́нькне, док. Обірватися, тріснути.

   • «Уті́к пструг, бо бри́нькнула ми жи́вка.»

   Матіїв, с. 43