би

частка ‘биʼ; ‘бь

• «То ми таку́ ка́рту ви́йшли, би м ся не гада́ла»

щоб

Би; б для 3 особи одн. і мн.; у 1 особі одн. перев. з закінченням -м.

• «Сиди́т ді́до на припі́чку, а ба́ба піт ці́вков: «Яґбі́ ни ти, стари́й чо́рте, ще би-м бо́ла ді́вков» (коломийка).»
• «☺ Їв би-м, та горя́че, лиши́в би-м, та соло́тке»

у 2 особі одн. з закінченням -сь.

• «Та би-сь ті́лько, парубо́чку, ра́зів ожени́вся, Кі́лько ни́ні по верби́ні ві́тер погони́вся (коломийка)»

у 1 особі мн. з закінченням -сьме.

• «Яґбі́ ми взя́лися ру́че, то би-сьме зроби́ли»

у 2 особі мн. з закінченням -сьте.

• «Ой як бу́ду я вмира́ти, би-сьте ни звони́ли, Би-сьте мо́му миленько́му жа́лю ни роби́ли (коломийка).»

Щоб.

• «Ой пої́хав мій миле́нький в дале́ку доро́гу, Ой да́ла би Ма́ти Бо́жа, би си зломи́в но́гу (коломийка).»

Би тя (го, ї), (☻) бода́й тя (го, ї). — Щоб тобі лихо було; хай тобі грець.