їма́тися

[Онишкевич] чіпатися

• «Мрак їматса вирхів»

[Онишкевич] загорітися

• «Тріски са їмили»

[Онишкевич] мед. впасти в гарячку

• «Я са так застудив, що са на мні тіло їмило»

[Онишкевич] зачепитися; схопитися

• «Чиста напасть ми сі імила»

[Матіїв] Зачіпати кого-небудь, шукаючи клопоту.

• «Ягби́-сь ся ни їма́в до ньо́го, та би-сь і ни получи́в.»

[Матіїв] Хапатися за що-небудь, обпиратися об щось; зачіплюватися.

• «На робо́ту-м руба́ти ліс запізнювався, за борт маши́ни ни рас їма́в-им ся.»

[Матіїв] ї́мится, док. Почати горіти.

• «Ба́вилися із сирничка́ми ді́ти, та копʼя́к їми́вся.»

[Матіїв] тільки мин. ч. їми́вся, -лася, -лося, док. Ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту; виростати (про траву, городину, гриби і т. ін.).

• «Їми́лася фа́йно трава́ по дождже́ви.»