той

цей, той

евф. ужив. замість слова "чорт"

• «Назву сю (чорт) рідко найдеш у Зеленици. Звуть його Осинавец…, він, цураха му, тот, тот, що у скалі, тот, скаменів би, тот, що у трісках…»

[Онишкевич] біс; чорт

[Матіїв] Указує на предмет, особу, явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі, про які вже йшлося раніше.

• «Я ни ма́ла бі́льше ро́ду, лиш одно́го бра́тця, Той мині́ ни зала́яв, дай му Бо́же щасьтя (коломийка).»

[Матіїв] того, ч., у знач. ім., етн. (☻) Чорт (уживається як табу на назву істоти, що втілює в собі зло).

• «Ой нико́му так ни до́бре, як то́му у пе́клі: І на́пʼєся, і наї́стся, й сиди́т собі в те́плі (коломийка).»
• «А той го зна́є.»
• «Як той у рі́пі.»