товчи́

[Онишкевич] товкти

[Онишкевич] (льон) молотити

• «Кладе́ собі ка́мін на плахту і то́вче́»

[Матіїв] Помʼякшувати, дробити, розтирати що-небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, макогоном; товкти.

• «Товчи́ зе́рно ни ле́хко бо́ло.»

[Матіїв] Розбивати, розколювати що-небудь, бʼючи об землю або тупим знаряддям (молотком і т. ін.).

• «Ни товкло́ся горі́хи, а зуба́ми гри́зли, та типи́рь ся кри́шат.»

[Матіїв] Бити кого-, що-небудь у щось, по чомусь.

• «Товчи́ ни товчи́ го, вже нич му ни пома́гат.»

[Матіїв] Механічно вивчати напамʼять що-небудь; зубрити.

• «Хтось товче́, а хтось ско́ро запамʼято́вує.»

[Матіїв] Важко працювати.

• «Тя́шко тівк Ми́тер, та й ра́но бінняга вмер, лиши́вши че́творо дітий.»

[Матіїв] ліс. Обрубувати гілля зрізаних дерев (з великим зусиллям).

• ««Де ро́биш?» – «Товчу́ су́ча в лі́сі».»