по́лоть

[Онишкевич] кусок мʼяса або сала

• «Аби вам хліба і паші ніколи не бракувало, а до бант увʼязана полоть солонини і сало висіли.»

[Матіїв] Сало, зняте із забитої свині, розрізане вподовж, посолене і підвішене для зберігання.

• «Давно́ тоти́ дві по́лоті соли́ли, просо́лювалося чоти́ри-пʼять днів у ха́ті, та»
• «підві́шували пі́т пова́в у комо́рі; а типі́рь солони́ну в сло́йики пха́ют.»