пласт

гілля (перев. смереки чи ялиці) з хвоєю

сіно, яке набирається за одним разом на вили

[Онишкевич] гілля хвойного дерева

[Онишкевич] збита купа сіна

[Матіїв] Велика гілка хвойного дерева.

• «У лісі́, що по́при по́ле, під ї́х пласта́ми да́коли росту́т до́брі гриби́.»

[Матіїв] Віхоть сіна, що ущільнився на стозі.

• «Нидо́бре бов заве́ршений копʼя́к, то́му тро́хи пласті́в згни́ло.»

[Матіїв] ліс., заст. Звʼязаний ліс, що був приготовлений до сплаву.

• «Колі́ води́ в рі́ці бо́ло ме́нче, то й пласти́ збива́ли ме́нчі.»