пинь

[Онишкевич] стовбур

• «Поли́нь, му́шка, поли́нь на висо́кій пинь, там, там де я ся відда́м»

[Онишкевич] вулик

[Онишкевич] вулик без бджіл

[Онишкевич] предик. затримка; перепочинок

• «Ту пинь, там пинь тай пішо́в динь.»

[Матіїв] Нижня частина стовбура дерева, що залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін.

• «Пітпи́ньки ро́дятся ко́ло гнили́х пні́в.»
• «Вітста́в від»
• «но́чи динь – запʼя́вся ва́лянком за пинь.»

[Матіїв] бджіл. Вулик.

• «Мо́я па́сіка почина́лася з двох пні́в.»

[Матіїв] перен. Нерозумна чи байдужа до всього, до всіх людина.

• «Ой кува́ла зозу́лиця – ви́летіла з га́ю, Тако́го-м пня ни ви́діла, яко́го типи́рь ма́ю (коломийка).»