1.
пан
2.
(у сполуці з бог або біг) господь
- «Бо то ме́ні́ її́ пан бог дав»
- «Дурно́му і паньбіг не противицься»
3.
хазяїн
- «Пес ле́стицься коло сво́го па́на.»
USAGE
Форми (Онишкевич): пан (скрізь); панъ [ЛБ 1, 29]; паню у вислові па́ньсіх [Дз-ч Г.Км. під сл. пец, Х-в]; пане [Б-ля Св. 24 (п)]; кл. ф. пан [Р-че ЕЗб. XXXVI, 5 (п)]; пані [Сфва ЛБ 3, 6 (п)]; наз. мн. ~ни [Я-ця (скрізь), рідко ~нове К-в (п)]; род. мн. ~ні́в (скрізь); рідко ~новів [К-нь ЕЗб. XXXVI, 56 (п)]; зн. мн. ~нів (скрізь); рідко ~нови [К-нь ЕЗб. XXXVI, 56 (п)]
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 37, 38
РеґійониБойківщина26266 слів