1.
кого казати; наказувати комусь
- «Отиць і ма́ти го нака́зуют»
2.
(час, строк) визначити; подати
- «Нака́зе, на котри́й день, і іду́т з ді́тьми.»
USAGE
Форми (Онишкевич): док. наказа́ти [М-ць Мат. Х, ч. П]
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології, перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 468
РеґійониБойківщина26266 слів