лу́пати

зиркати; дивитися скоса

вдарити (про грім)

колупати

тесати

[Онишкевич] товкти; розбивати

[Онишкевич] колупати

[Матіїв] Відбивати частини від цілого.

• «Забери́ ми́ся в дітвака́, бо лупа́є го.»

[Матіїв] буд. Розколювати дереви ну.

• «Давно́ лупа́ли плени́ці, з яки́х будува́ли хати́, і ни ї́нної кля́мбри та ціво́ка на таки́х хата́х ни бо́ло.»

[Матіїв] лупа́є і лу́пат, недок., безос. Дуже боліти.

• «Так го ко́сти лупа́ли, що си мі́сця ни міг найти́.»