1.
клацати зубами
2.
цокати, стукати
3.
ударити
4.
[Онишкевич] клацати
- «Вовк кла́нцат зуба́ми.»
5.
[Матіїв] Клацати (зубами).
- «Наді́бав-им во́вка, зда́ло ми ся, що він зуба́ми кла́нцав.»
6.
[Кміт] Клацати (зубами)
- «Вовк кла́нцат зубами»
Пор. рум. clanț.
- польска
- szczękać zębami,stukać, cykać,uderzyć,kłapać (zębami)
- нїмецка
- mit den Zähnen klappern,klappern, klopfen,schlagen,(mit den Zähnen) klappern
- анґлїйска
- to chatter one's teeth,to click, to knock,to strike,to snap (one's teeth)
USAGE
Форми (Онишкевич): кле́нцати [С. К-ло Км. під сл. кавцати]
- Кміт Ю. Словник бойківського говору. Самбір : Музей «Бойківщина», 1934с. 110
- Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 1997с. 95
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 355
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 216, 217