зьів

[Онишкевич] тк. зів

[Онишкевич] подих вітру

[Матіїв] Місце, де перехрещені дві колоди, дошки, жердини і т. ін.

• «Загороди́ло вори́ня на маши́ні, роспра́в зі́ву.»

[Матіїв] тк., заст. Розхил між верхніми і нижніми нитками основи в ткацькому верстаті.

• «Зів тре́ба бо́ло відрегулюва́ти.»

[Кміт] порожне місце, отвір між „прокла́дуваними нитка́ми“

[Кміт] Подих; подув вітру

[Кміт] Терміття з пряжі при тканні