заходи́ти

[Онишкевич] заходити

[Онишкевич] кого що доглядати; піклуватися про когось

• «Ма́чоха не лубит заходи́ти чужі сироти.»
• «Ма́тірь заходив.»
• «Шісьт штук захо́джу.»

[Онишкевич] кого доходити до когось

• «Захо́дат нас ві́сти, хота́т нам дати їсти.»

[Онишкевич] з ким мати діло

• «Нащо мені було́ заходи́ти с цига́ном у спі́луку.»

[Онишкевич] безособ. треба

• «Ратуютса лу́ди як захо́дит.»

[Онишкевич] мати досить; вистачати

• «Ни захо́дит, аби́ пропа́ти.»
• «Їм захо́дит добре.»

[Матіїв] Зносити, стоптати (одяг, взуття).

• «Заходи́в-ись о́був с тим добира́ням на робо́ту.»

[Матіїв] Ідучи, потрапляти куди-небудь; проникати в середину або вступати в межі чогось; входити.

• «Ни тре́ба бо́ло д ньо́му захо́дити.»

[Матіїв] у знач. предик. Бажання що-небудь зробити.

• «Як му за́йде, то зро́бит.»

[Матіїв] предик. Вступати в близькі стосунки.

• «Пі́зно жалі́тися, ни тре́ба бо́ло захо́дити з нев.»

[Матіїв] зайшло́, док., безос. Наплив безрозсудності.

• «Тре́ба го в бережни́цю, знов му зайшло́.»

[Кміт] мати на тільки

• «Ни захо́дит, аби́ прода́ти, а́бо кому́ да́ти Їм захо́дит до́бре»