ді́льниця

загорожа для худоби, зроблена переважно з гілля, хмизу тощо

[Онишкевич] частина паркану від стовпа до стовпа

[Онишкевич] ділянка землі, яку отримували син або дочка від батька

[Онишкевич] частина огорожі біля церкви або кладовища, яку повинен був зробити селянин

[Матіїв] Вузька цілинна смуга між полями, що є водночас і польовою стежкою або шляхом; межа.

• «Перекоси́в-ись ми ді́льницю.»

[Матіїв] рідк. Смітник.

• «Ме́чу скля́ча в ді́льницю, би ся гадя́ ни заво́дило.»

[Кміт] Часть у плоті від одного стовпа до другого