голосни́ця

гортань

резонатор у музичному інструменті

[Онишкевич] отвір у дзвіниці, крізь який видобувається звук дзвонів

[Онишкевич] отвір у скрипці

[Онишкевич] (у скрипці) струнотримач

[Онишкевич] голосові звʼязки

[Онишкевич] грамофонна мембрана

[Онишкевич] порохняве дерево бука, прожилки якого легко розриваються

[Матіїв] Скроня.

• «Усади́в нагі́баний у голосни́цю, чуть сирохмана́ ни скопи́тив.»