го́йкати

[Онишкевич] кричати; гукати

• «Гойкає, аж в вухах звонит»

[Онишкевич] кричати «гой»

[Онишкевич] лаяти; сварити

• «Гойкати на жінку»

[Онишкевич] кричати «з дороги!»

[Онишкевич] нарікати на біль; плакати; стогнати від болю

• «Ма́ма гойкала на зу́би»
• «Кого́ те́нґо болит, тот тирпит, а кого троха, тот гойкат»

[Онишкевич] док. гойкнути — крикнути

• «Тікай, бойку, бо на тебе гойкну.»

[Матіїв] Кричати, гукати.

• «Ни го́йкай, лю́ди чу́ют.»