Сором; ганьба.
- «Таке-м понаплїтала, шо встид перед сонцем сьвітим (В. Стефаник, "Ангел", 1899)»
- «Ото би був великий устид та поблїка для Иванчіка... Лиш най си преч кажет вид такого устиду. (П. Шекерик-Доників, "Дїдо Иванчік")»
- «Коли вже встиду в лицї не маєш, то повинна бись хоч бога бояти ся! (І. Франко, "Основи суспільности", 1894)»
ЕСУМ: псл. [stydъ] «сором, стид; (рідк.) холод», пов’язане чергуванням голосних із studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]»; значення «соромитися, стидатися» і «холонути, остигати» розглядаються (Uhlenbeck PBrB 26, 309) як споріднені.
Прасл.Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: перекладу. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.