вичі́мхуватисі

[Онишкевич] витиратися

• «Пі́до́йма сі вичімхує і тому́ кладу́т на ню бле́ху»
• «Горо́в на підо́ймі під розво́ру же́лізо єнноста́йне, щоб ся не вичі́хувала розво́ра.»

[Матіїв] Від частого тертя ставати гладким, стертим; витиратися.

• «Ви́чімхалася вже за́мшова ку́ртка.»

[Матіїв] -уюся, -уєшся, недок. Ставати солідним, позбуватися поганих звичок.

• «Пішо́в хло́пиць учи́тися, чолові́че, та й став вичі́мхуватися.»