випа́док

[Онишкевич] випадок

• «Таки́й був випа́док, що я пострела́в о́ле́на́»

[Онишкевич] випадання

[Онишкевич] нещастя; лихо

• «Жебы ся якы́й выпа́док не выклу́вав»
• «Без випа́дку сі не обійдеш»

[Онишкевич] непередбачена обставина, причина, яка викликає зміну постанови, рішення і т.п.

• «За випа́док не ручу.»

[Матіїв] Те, що сталося, трапилося (зазвичай несподівано).

• «☺ Як випа́док, то випа́док.»

[Матіїв] Нещастя, лихо.

• «Тра́фився з Гаври́лом випа́док на будо́ві.»

[Кміт] Що випало

• «З моста сучець випав»