1.
кинути
2.
[Онишкевич] кинути
- «Бігме не вержу, милому держу»
- «Як тя ве́ргну»
- «Часом верже собі в капусту солонини»
- «Вер я соки́ру»
- «І вер ним о́землю»
- «Пі́дко́ву я ве́рла під жо́ліп»
- «Версь туда́!»
- «Верзь же ми ябко!»
- «Вирсь у доли́ну»
- «Вержи́ на зе́млю»
- «До і́ра дай корові, а по і́ру вирсь тай ізі́сь»
- «Ве́ре́ч в доли́ну»
3.
[Онишкевич] додати; докинути
- «ще яко́ї (пісні. – О.М.) ве́ре́чи»
4.
[Кміт] Кинути
- польска
- rzucić
- нїмецка
- werfen
- анґлїйска
- to throw
USAGE
Форми (Онишкевич): ве́ре́чи [Б-те, Б-ля, Л-ра, Л-ка Х., Л-ка Б., П-п, С-ця Р. ЛБ 10, 103, Х-в, Я-ця]; ве́р[?]нути [Р-ки Св., Х-в Км.]; ве́рчи [Б-ля]; 1 ос. одн. майб. ве́ржу [Б-ля Св. 26, П-п, Яснь ЕЗб. XXXVI, 199]; ве́ргну [Р-ки Св.]; 3 ос. одн. ве́рже [О-к Км., М-ць Гн. 4]; мин. – чол. я вер [О-к Км.]; вер [Б-ля, Б-ня, М-в, М-ць Мат. VI, 32 і III, 44]; верг [Н-чі ЕЗб. 106, Тпця Км., Х-в]; жін. верла [Б-ля]; версь [Я-ця І]; верзь [О-к Км., Яснь ЕЗб. XXXVI, 199, С-ця Р.]
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 90, 91
- Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 1997с. 34
- Кміт Ю. Словник бойківського говору. Самбір : Музей «Бойківщина», 1934с. 24