1.
Лапа
- «Собака тим часом сидїв і гордо держав перо у правій лабі, як який пан. (Б. Лепкий)»
- «Та чорт вже міцно тримав його в своїх лабах. (Часопис «Літературно-науковий вістник»)»
- «Ссав бис лабу як медвідь»
2.
Нога людини
- «Кого то я маю бояти ся, може Геншля? Він мусить стояти на двох лабах перед мною. А се мінї подобало би ся. (А. Крушельницький)»
- «Він би божу лабу пропив. (с. Нагуєвичі)»
- «Чорні лаби в твої баби (с. Яснецє Сільна)»
- «Клади лабу на бабу, а баба каже: «фалабу!» (с. Нагуєвичі)»Старша жінка рада, коли її хто зачепить як молоду. Отся приповідка – скорочена форма жартливої пісеньки: Я на бабу кладу лабу , Баба каже: «Хвала Богу!»
Ймовірно запозичинє західнословєнских, румунскої чи мадєрскої мов
łaba
Польскаláb
Мадєрскаlā́bă
Румунска- лїтературна
- Лапа,Нога
- нїмецка
- Tatze,Pfote,Fuß
- КнижкаЖелеховський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар : у 2 т. Львів : НТШ, 1886.
- КнижкаГорбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини. Мюнхен : Український Технічно-Господарський Інститут, 1971. С. 168
- КнижкаГалицько-руські народні приповідки. Вип. ІІ. Т. 1 (Відати-Діти) / зібрав, упоряд. і пояснив І. Франко // Етноґрафічний збірник / Наукове товариство ім. Шевченка. — Львів : З друкарні НТШ, 1905. — Т. 16.
Бесїди