ла́бка
/lɑbkɑ/речівникБойківщина, Надсєнє, Опілє
Значенє
- 1
Лапа
- «Собака тим часом сидїв і гордо держав перо у правій лабі, як який пан. (Б. Лепкий)»
- «Та чорт вже міцно тримав його в своїх лабах. (Часопис «Літературно-науковий вістник»)»
- «Ссав бис лабу як медвідь»
- 2
Нога людини
- «Кого то я маю бояти ся, може Геншля? Він мусить стояти на двох лабах перед мною. А се мінї подобало би ся. (А. Крушельницький)»
- «Він би божу лабу пропив. (с. Нагуєвичі)»
- «Чорні лаби в твої баби (с. Яснецє Сільна)»
- «Клади лабу на бабу, а баба каже: «фалабу!» (с. Нагуєвичі)»Старша жінка рада, коли її хто зачепить як молоду. Отся приповідка – скорочена форма жартливої пісеньки: Я на бабу кладу лабу , Баба каже: «Хвала Богу!»
Відки пішлоЙмовірно запозичинє західнословєнских, румунскої чи мадєрскої мов
łaba(Польска)
láb(Мадєрска)
lā́bă(Румунска)
Переклади
- лїтературна
- Лапа; Нога
- нїмецка
- Tatze; Pfote; Fuß