гра́гарь

Пор. ще ле́гарь. Пор. пол. tragarz (носильник. – Ред.).

Форми (Онишкевич): ґра́ґарь [Б-ля, Б-ще, Вшкв, Л-к Г., Ж-на, З-ть, І-ня, Н-на, С-л, Тпця, Т-рʼя ЛБ 10, 120, В-те Км., Ж-н, К-в І, М-ць Мат. УІ, 19, Х-в, Км., Яв. під сл. хата]; ~р [В-те ЛБ 5, 21 б.н., Г-ня, Гшв – ЛБ 10, 120, Ж-н Км., С. К-ло Км., С-ця Р. ЛБ 10, 104, Яснь]; гра́гарь [Гоц. 1895, 106 б.н.]; ґре́ґарь [Л-І ЛБ 10, 120]; ґре́ґар [Л-І]; дра́ґарь [Тбв, Кнка, К-в, К-н, Л-н, М-ць, Пдці, Схця, У-ч-ЛБ 10, 120]; дра́ґар [В-ж, О-в, С-ва В. і Н. – ЛБ 10, 120]; краґар [В-че]; наз. мн. ~ґарі́ [В-те Км., С. К-ло Км. б.н.]; ґра́ґари [В-те ЛБ 5, 21]; ~ґа́рі [Х-в]